Отримання ІПН для іноземців

ІПН для іноземця - це реєстраційний номер облікової картки платника податків, який присвоює податкова служба України. Без цього номера складно укласти договір оренди, отримати оплату за роботу або оформити низку документів у державних органах. Нижче розповідаємо, як усе влаштовано на рівні держави і чим може допомогти приватний помічник.

Хто ми: приватна компанія, а не державний орган

Спершу про головне. ФОП Чмир Ірина Павлівна - приватна компанія, не державний орган. Ми не присвоюємо номери, не ведемо реєстрів і не видаємо документів від імені держави.

Рішення по заяві ухвалює виключно податковий орган. Наша робота - це підготовка документів, заповнення заяви без помилок і супровід подання. Якщо хтось обіцяє вам «вплив на рішення» або «особливі стосунки з органом», це привід насторожитися: такого механізму просто не існує.

Кому потрібен ІПН

Номер платника податків у Україні потрібен не лише тим, хто планує працювати. На практиці він спливає в різних побутових і ділових ситуаціях.

• укладення договорів оренди житла чи комерційної нерухомості;
• відкриття банківського рахунку та отримання переказів;
• оформлення трудових або цивільно-правових відносин;
• реєстрація на державних порталах і подання заяв до органів;
• операції з нерухомістю та іншим майном.

Якщо ви приїхали на короткий час і жодних договорів укладати не плануєте, номер може і не знадобитися. Але щойно виникає потреба в офіційних відносинах з українськими установами, без нього нікуди.

Офіційний порядок: як держава присвоює номер

Процедура описана в чинному законодавстві про державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Заявник подає заяву до контролюючого податкового органу разом із документом, що посвідчує особу. Орган перевіряє заяву, вносить дані до реєстру і видає витяг із присвоєним номером.

Кілька моментів, про які рідко пишуть у коротких інструкціях:

• заява заповнюється українською мовою, і помилка в транслітерації прізвища може стати причиною відмови;
• дані мають точно збігатися з паспортом, включно з датою народження та адресою;
• термін розгляду залежить від черги конкретного органу, тому фіксовану дату ніхто не назве наперед;
• якщо паспорт згодом змінився, дані в реєстрі потрібно оновлювати окремою заявою.

Первинним джерелом правил є роз’яснення Державної податкової служби України та сам податковий орган за місцем звернення. Ми орієнтуємося на ці норми, а не на поради з форумів, і рекомендуємо вам робити те саме: якщо є сумнів, питання краще ставити органу, який ухвалює рішення.

Що робить держава, а що робить посередник

Межа відповідальності тут проста. Держава приймає рішення: податковий орган реєструє заяву, перевіряє дані і присвоює номер. Посередник готує ґрунт, щоб це рішення ухвалили з першого разу.

До нашої частини входить:

• перевірка паспорта та даних, які підуть у заяву;
• заповнення заяви встановленої форми без помилок у транслітерації;
• пояснення, який орган і за якою адресою приймає документи у вашому випадку;
• підказки на етапі отримання витягу.

До частини держави належить усе інше: реєстрація заяви, перевірка даних, присвоєння номера і видача витягу. Жоден посередник не може прискорити саму перевірку. Той, хто обіцяє вплив на рішення органу, вводить в оману, і краще обходити таких «помічників» стороною.

Самостійно або з помічником

Отримати ІПН можна і власноруч, без будь-яких посередників. Питання лише в тому, скільки часу ви готові витратити на розбір форм і візити. Порівняння двох шляхів - у таблиці нижче.

Зверніть увагу на останній рядок: жоден чесний помічник не скоротить термін розгляду, бо він визначається регламентом органу.

Типові ситуації, де без номера не обійтись

Найчастіше за ІПН звертаються люди, які щойно знайшли житло в оренду або отримали пропозицію роботи. Хазяїн квартири просить номер для договору, роботодавець - для оформлення виплат. Інша поширена ситуація: людина вже давно живе в Україні, а номер знадобився раптово, наприклад для операції з нерухомістю.

Окремий випадок - коли документи з номером потім потрібні за кордоном. Тут може знадобитися засвідчення документів, зокрема апостиль. Для документів, що видаються органами юстиції, судами та нотаріусами, апостиль проставляє Міністерство юстиції України, а загалом апостиль на офіційних документах проставляють МЗС, МВС, МОН, Мінфін, Мін’юст, ДМС та ДПС України. Якщо потрібно розібратися з апостилем на українських документах, у нас є окремий матеріал у блозі.

З чого почати

Почніть з перевірки документа, що посвідчує особу: саме з нього переписуються всі дані в заяву. Далі визначтеся з адресою перебування в Україні, бо її вказують у заяві. Після цього можна або йти до податкового органу самостійно, або написати нам: розберемо вашу ситуацію, підготуємо заяву і підкажемо, куди її подавати. Рішення все одно ухвалює держава, але з чистими документами воно ухвалюється значно спокійніше.

Див. також

• Партнерська програма співпраці
• Партнерська програма 30 %
• Апостиль на свідоцтво про розлучення
• Апостиль на свідоцтво про смерть
• Апостиль на водійське посвідчення
• Замовити апостиль